Фуросемид: инструкция по применению в таблетках и ампулах

Показания к применению инъекционной формы

Учитывая высокую эффективность лекарства, следует ознакомиться с противопоказаниями. В случае их обнаружения прием следует ограничить или отказаться от него. Препарат Фуросемид противопоказан при наличии следующих факторов:

  • возраст ребенка до 3 лет;
  • индивидуальная непереносимость;
  • почечная недостаточность в острой форме;
  • тяжелые нарушения работы печени;
  • воспалительный процесс в мочеиспускательном канале;
  • наличие камней в мочевыводящих путях;
  • прекоматозные состояния;
  • сахарный диабет;
  • показатели венозного давления выше нормы на 10 мм рт.ст.

В числе вспомогательных веществ препарата присутствуют картофельный крахмал и лактозы моногидрат. Лица, не переносящие лактозу или страдающие аллергией на пшеницу, должны воздержаться от приема данного лекарства.

Способность Фуросемида проникать через барьер плаценты и воздействовать на плод делает его применение беременными женщинами абсолютно противопоказанным. Это же относится и к женщинам, кормящим ребенка грудью.

В отдельных случаях после приема или при передозировке препарата могут проявляться отрицательные реакции организма, такие как:

  • спазм сосудов головы;
  • сухость во рту;
  • тошнота;
  • общая слабость;
  • кожные высыпания;
  • задержка стула или понос;
  • снижение либидо;
  • головокружение.

В результате воздействия лекарства может понизиться артериальное давление, появиться сбой в работе сердца, участиться пульс. Очень редко на фоне приема Фуросемида наблюдались более сложные последствия:

  • полное отторжение пищи;
  • лихорадочные состояния;
  • анафилактический шок;
  • олигурия;
  • гематурия;
  • тромбоцитопения;
  • нарушения водно-электролитного обмена.

В случае передозировки обязательно обращение к специалисту. Самостоятельно можно только вызвать рвоту и после этого принять Активированный уголь.

Препарат назначается при лечении хронической болезни почек, нефротического синдрома, также для усиления диуреза при отравлении пациента химическими веществами (в тех случаях, когда они выводятся органами мочевыделения неизмененными).

Также Фуросемид в инъекционной форме необходим при терапии хронической и острой формы сердечной недостаточности, тяжелой степени артериальной гипертензии, также при гипертоническом кризе. Препарат используется при отечности в результате нарушений функций печени, головного мозга.

Осторожность следует соблюдать при назначении Фуросемида в инъекциях при аденоме простаты, аутоиммунных патологиях, сахарном диабете, атеросклерозе сосудов головного мозга, снижении уровня белка в организме, в период беременности и лактации.

Согласно инструкции Фуросемид назначают при лечении отечного синдрома различного генеза, включая состояния при:

  • Циррозе печени (синдроме портальной гипертензии);
  • Хронической сердечной недостаточности II-III стадии;
  • Нефротическом синдроме.

Кроме того, Фуросемид по инструкции применяют при:

  • Сердечной астме;
  • Отеке легких;
  • Эклампсии;
  • Отеке мозга;
  • Артериальной гипертензии тяжелого течения;
  • Проведении форсированного диуреза;
  • Гиперкальциемии;
  • Некоторых формах гипертонического криза.

Применение Фуросемида по инструкции противопоказано в следующих случаях:

  • При стенозе мочеиспускательного канала;
  • При остром гломерулонефрите;
  • На фоне острой почечной недостаточности с анурией;
  • При обструкции мочевыводящих путей камнем;
  • При гиперурикемии;
  • При алкалозе;
  • При остром инфаркте миокарда;
  • При гипокалиемии;
  • На фоне тяжелой печеночной недостаточности;
  • В прекоматозных состояниях;
  • При диабетической коме;
  • При артериальной гипотензии;
  • При печеночной коме и прекоме;
  • При гипергликемической коме;
  • При декомпенсированном митральном или аортальном стенозе;
  • При подагре;
  • При повышении центрального венозного давления (более 10 мм рт.ст.);
  • На фоне гипертрофической обструктивной кардиомиопатии;
  • При дигиталисной интоксикации;
  • При нарушении водно-электролитного обмена, включая гипонатриемию, гиповолемию, гипохлоремию, гипокальциемию, гипокалиемию, гипомагниемию;
  • При панкреатите;
  • При повышенной чувствительности к Фуросемиду.

Фуросемид назначают с осторожностью людям пожилого возраста, особенно с выраженным атеросклерозом, при беременности и лактации, а также на фоне следующих заболеваний:

  • Гипопротеинемия;
  • Гиперплазия предстательной железы;
  • Сахарный диабет.

Препарат не назначают при:

  • прекоматозных состояниях;
  • состояниях, при которых давление крови в правом предсердии превышает 10 мм рт. ст.;
  • подагре;
  • гипергликемической коме;Уколы и таблетки Фуросемид: инструкция, цены и отзывы
  • тяжелой недостаточности печени;
  • артериальной гипертензии;
  • гиперурикемии;
  • непереносимости его компонентов;
  • стенозе уретры;
  • гипертрофическом субаортальном стенозе;
  • обструкции мочевыводящих путей конкрементом;
  • нарушениях водно-солевого обмена (гипокальциемия, гипохлоремия, гипомагниемия и т.д.);
  • печеночной коме;
  • панкреатите;
  • дигиталисной интоксикации (интоксикация, вызванная приемом сердечных гликозидов);
  • системной красной волчанке;
  • инфаркте миокарда (в острой стадии);
  • декомпенсированном стенозе митрального клапана или устья аорты;
  • ОПН, которая сопровождается анурией (если величина СКФ не превышает 3-5 мл/мин).

Относительные противопоказания к применению Фуросемида:

  • облитерирующий церебральный атеросклероз;
  • гипопротеинемия (при приеме препарата повышается риск развития ототоксичности);
  • гипопротеинемия на фоне нефротического синдрома (возможно усиление нежелательных побочных явлений Фуросемида (особенно ототоксичности) и снижения его эффективности);
  • доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ);
  • гепаторенальный синдром;
  • гипотония у больных с риском ишемии (коронарной, церебральной или иной), которая ассоциируется с недостаточностью кровообращения;
  • сахарный диабет.

Протипоказання

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності (якщо необхідно лікування із застосуванням діуретиків).

Фуросемид

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності.

Набряки при хронічній нирковій недостатності.

Гостра ниркова недостатність, у тому числі у вагітних або під час пологів.

Набряки при захворюваннях печінки (у разі необхідності, для доповнення лікування із застосуванням антагоністів альдостерону).

Гіпертензивний криз (як підтримувальний засіб).

Підтримка форсованого діурезу.

Гіперчутливість до фуросеміду або до інших компонентів, що входять до складу препарату.

У пацієнтів з алергією на сульфонаміди (наприклад на сульфонамідні антибіотики або сульфонілсечовину) може виявитися перехресна чутливість до фуросеміду.

Гіповолемія або зневоднення організму.

Ниркова недостатність у вигляді анурії, якщо не спостерігається терапевтична відповідь на фуросемід.

Ниркова недостатність внаслідок отруєння нефротоксичними або гепатотоксичними препаратами.

Тяжка гіпокаліємія.

Тяжка гіпонатріємія.

Прекоматозний або коматозний стани, що асоціюються з печінковою енцефалопатією.

Курс терапии и дозировка

В большинстве случаев лекарство вводится внутривенно, предварительно его стоит развести в физрастворе. Кратность и дозы определяются и корректируются врачом, самостоятельно это делать запрещено.

Данные показатели напрямую зависят от тяжести патологии, терапию которой проводят.

ПОДРОБНОСТИ:   Гель Далацин от прыщей: состав, инструкция и отзывы

В большинстве ситуаций достаточно 1-2 ампул Фуросемида. Если того недостаточно, то назначается повторное введение лекарства, максимальная суточное количество – 600 мг.

Как только состояние пациента стабилизовалось, переходят на таблетированные формы. Прием средства происходит под наблюдением медицинского персонала, с контролем водно-электролитного баланса организма.

В это период лучше не пользоваться Фуросемидом. Препарат назначается только тогда, когда ожидаемый эффект превышает возможные риски для плода. Во время лактации стоит отказаться от кормления грудью. Доза рассчитывается по тем же принципам, что и другим больным, но лучше использовать как модно меньшее количество средства.

Фуросемид

Что касается этой группы больных, то им доза Фуросемида рассчитывается в зависимости от массы. Максимальная доза, которую можно использовать, — это 0,5-1,5 мг лекарства на килограмм массы тела. Это применимо для тех, кто младше 15 лет. Остальным доза рассчитывается так же, как и взрослым.

При передозировке у больных происходи выраженное снижение артериального давления, в тяжелых случаях приводящее к шоковому состоянию.

Также наблюдается уменьшение объема циркулирующей жидкости, сердечного ритма, тромбозы и эмболии.

В случае передозировки пациента необходимо доставить в лечебное учреждение, где проводится симптоматическая терапия.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нерекомендовані комбінації.

В окремих випадках прийом фуросеміду протягом 24 годин після хлоралгідрату може спричинити припливи, підвищене потовиділення, збуджений стан, нудоту, підвищення артеріального тиску та тахікардію. Отже, не рекомендується одночасне застосування фуросеміду та хлоралгідрату.

Фуросемід може потенціювати ототоксичність аміноглікозидів та інших ототоксичних лікарських засобів. Оскільки це може призвести до ушкодження, що має необоротний характер, ці лікарські засоби не слід застосовувати одночасно з фуросемідом.

Комбінації, що потребують вжиття запобіжних заходів.

У разі одночасного застосування цисплатину та фуросеміду існує ризик виникнення ототоксичних ефектів. Окрім цього, може посилюватися нефротоксичність цисплатину, якщо фуросемід не призначати у низьких дозах (наприклад 40 мг пацієнтам із нормальною функцією нирок) та з позитивним балансом рідини, якщо препарат застосовувати для досягнення ефекту форсованого діурезу під час терапії цисплатином.

Фуросемід зменшує виведення солей літію та може призводити до збільшення рівнів літію у сироватці крові, результатом чого є підвищений ризик токсичності літію, включаючи більший ризик виникнення кардіотоксичних та нейротоксичних ефектів літію. Таким чином, рекомендується проводити ретельний моніторинг рівнів літію у пацієнтів, які отримують таку комбіновану терапію.

Пацієнти, які отримують діуретики, можуть страждати від тяжкої артеріальної гіпотензії та погіршення функції нирок, включаючи випадки ниркової недостатності, особливо при першому застосуванні інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітор АПФ) або антагоніста рецептора ангіотензину ІІ, або ж при першому застосуванні цих лікарських засобів у збільшеній дозі.

Рисперидон: слід проявляти обережність та ретельно зважувати ризик та користь перед тим, як прийняти рішення про проведення комбінованої терапії або одночасного застосування з фуросемідом або іншими потужними діуретиками.

Комбінації, що мають застереження.

Одночасне застосування нестероїдних протизапальних лікарських засобів, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, може зменшувати дію фуросеміду. У пацієнтів зі зневодненням організму або з гіповолемією нестероїдні протизапальні лікарські засоби можуть призвести до гострої серцевої недостатності. Під дією фуросеміду може збільшуватися токсичність саліцилату.

Зменшення ефективності фуросеміду може виникнути після сумісного застосування з фенітоїном.

Застосування кортикостероїдів, карбеноксолону, кореня солодки у великих дозах та довготривале застосування проносних засобів може збільшити ризик розвитку гіпокаліємії.

Деякі порушення електролітного балансу (такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія) можуть підвищувати токсичність певних інших лікарських засобів (наприклад препаратів дигіталісу та лікарських засобів, що спричиняють синдром подовження інтервалу QT).

Якщо антигіпертензивні препарати, діуретики або інші лікарські засоби, що мають властивість знижувати артеріальний тиск, застосовувати одночасно з фуросемідом, слід очікувати ще більшого зниження артеріального тиску.

Пробенецид, метотрексат та інші лікарські засоби, які, як і фуросемід, підлягають значній канальцевій секреції у нирках, можуть зменшувати ефективність фуросеміду. І навпаки, фуросемід може зменшувати виведення цих лікарських засобів нирками. Проведення лікування із застосуванням високих доз (як фуросеміду, так і інших лікарських засобів) може призвести до збільшення їх рівнів у сироватці крові та зростання ризику побічних ефектів, спричинених прийомом фуросеміду або застосуванням супутньої терапії.

Може зменшуватися ефективність антидіабетичних лікарських засобів та симпатоміметиків, що мають властивість підвищувати артеріальний тиск (наприклад епінефрину, норепінефрину). Може посилюватися дія курареподібних м’язових релаксантів або теофіліну.

Можливе посилення шкідливого впливу нефротоксичних лікарських засобів на нирки.

Порушення функції нирок може розвинутися у пацієнтів, які отримують супутню терапію фуросемідом та високі дози окремих цефалоспоринів.

Одночасне застосування циклоспорину А та фуросеміду асоціюється зі збільшеним ризиком виникнення подагричного артриту, вторинного відносно до гіперурикемії, спричиненої фуросемідом, та порушенням ниркової екскреції уратів, спричиненої циклоспорином.

У пацієнтів, які належали до групи високого ризику розвитку нефропатії унаслідок терапії радіоконтрастними речовинами, при лікуванні фуросемідом спостерігалася більша частота погіршення функції нирок після отримання радіоконтрастних речовин порівняно з такою у пацієнтів групи високого ризику, яким проводили лише внутрішньовенну гідратацію до призначення радіоконтрастних речовин.

Взаимодействие с другими медикаментами

Осторожность следует соблюдать при одновременном назначении инъекций Фуросемида с другими препаратам, снижающими артериальное давление, также с сердечными гликозидами, глюкокортикоидами, антибактериальными средствами, миорелаксантами.

Данное лекарство уменьшает эффект сахароснижающих и литийсодержащих препаратов, Аллопуринола. Нестероидные противовоспалительные средства и прессорные амины снижают результативность действие самого Фуросемида.

Фуросемид: инструкция по применению в таблетках и ампулах

При введении данного средства важно соблюдать осторожность при одновременном использовании с рентгеноконтрастными и дезинтоксикационными препаратами.

Особливості застосування

Під час лікування препаратом слід забезпечувати постійний відтік сечі. Пацієнти з частковою обструкцією відтоку сечі потребують пильної уваги, особливо на початкових етапах лікування.

Лікування із застосуванням фуросеміду потребує постійного медичного нагляду за пацієнтом.

Необхідний особливо ретельний моніторинг стану:

  • хворих з артеріальною гіпотензією;
  • пацієнтів, які потрапляють до групи особливого ризику внаслідок значного зниження артеріального тиску, наприклад пацієнтів із вираженим стенозом коронарних артерій або кровоносних судин, що постачають кров до головного мозку;
  • пацієнтів із латентною або вираженою формою цукрового діабету;
  • хворих на подагру;
  • пацієнтів із гепаторенальним синдромом, тобто з функціональною нирковою недостатністю, що асоціюється з тяжким захворюванням печінки;
  • пацієнтів із гіпопротеїнемією, що, зокрема, асоціюється з нефротичним синдромом (ефект фуросеміду може послаблюватися одночасно з потенціюванням ототоксичності). Необхідне обережне титрування дози;
  • недоношених немовлят (можливий розвиток нефрокальцинозу/нефролітіазу); слід здійснювати моніторинг функції нирок та провести ультрасонографію нирок.

Моніторинг натрію, калію та креатиніну сироватки крові загалом рекомендується під час терапії фуросемідом. Особливо ретельного моніторингу потребують пацієнти групи високого ризику розвитку електролітних дисбалансів або у випадку значної додаткової втрати рідини (наприклад, у результаті блювання, діареї або інтенсивного виділення поту).

На розвиток порушень електролітного балансу впливають такі фактори, як існуючі захворювання (наприклад цироз печінки, серцева недостатність), супутнє застосування лікарських засобів і харчування. Наприклад у результаті блювання або діареї може виникнути нестача калію.

ПОДРОБНОСТИ:   Ламизил крем 1% 30 г цена 980 руб в Москве, купить Ламизил крем 1% 30 г инструкция по применению, отзывы в интернет аптеке

Фуросемид: инструкция по применению в таблетках и ампулах

При застосуванні препарату доцільно рекомендувати пацієнту вживати їжу з високим вмістом калію (печена картопля, банани, томати, шпинат, сухофрукти). Слід пам’ятати, що при застосуванні фуросеміду може виникнути необхідність у медикаментозній компенсації дефіциту калію.

Серед пацієнтів літнього віку з деменцією більш високий рівень летальності спостерігався у пацієнтів, які отримували фуросемід одночасно з рисперидоном порівняно з пацієнтами, які отримували лише рисперидон або тільки фуросемід.

Слід виявляти обережність та ретельно зважувати ризики та користь перед тим, як прийняти рішення про застосування такої комбінації або одночасного лікування із застосуванням інших потужних діуретиків. Слід уникати зневоднення.

Слід уникати одночасного вживання алкоголю і фуросеміду.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Вагітність. Фуросемід проникає крізь плацентарний бар’єр. Його не слід призначати у період вагітності, за винятком випадків проведення лікування за життєвих показань. Лікування препаратом у період вагітності потребує спостереження за ростом і розвитком плода.

Період годування груддю. Фуросемід проникає у грудне молоко і може пригнічувати лактацію. Жінкам слід припинити годування груддю на період лікування фуросемідом.

Режим дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від вираженості розладів водно-електролітного балансу, величини клубочкової фільтрації, тяжкості стану пацієнта. У процесі застосування препарату слід коригувати показники водно-електролітного балансу з урахуванням діурезу і динаміки загального стану пацієнта.

Фуросемід призначати внутрішньовенно лише у тому випадку, коли прийом перорально є недоцільним або неефективним (наприклад при порушенні всмоктування у кишечнику) або у разі необхідності швидкого ефекту. У разі застосування внутрішньовенної терапії рекомендується якомога швидший перехід до терапії фуросемідом для перорального застосування.

Для досягнення оптимальної ефективності та пригнічення зустрічної регуляції загалом віддається перевага безперервній інфузії фуросеміду порівняно з повторними болюсними ін’єкціями.

У тих випадках, коли безперервна інфузія фуросеміду є недоцільною для подальшого лікування після введення однієї або кількох болюсних доз, віддається перевага подальшій схемі лікування з призначенням низьких доз, які вводять через короткі інтервали часу (приблизно 4 години), порівняно з більшими болюсними дозами, що вводяться через більші проміжки часу.

Для дорослих рекомендована максимальна добова доза фуросеміду – 1500 мг.

Для дітей рекомендована доза фуросеміду для парентерального введення становить 1 мг/кг маси тіла, але максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Спеціальні рекомендації щодо дозування

Дозування для дорослих загалом базується на використанні нижчезазначених рекомендацій.

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза препарату для перорального прийому становить від 20 мг до 50 мг на добу. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.

Рекомендується приймати добову дозу, розподілену на 2 або 3 прийоми.

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза препарату становить від 20 мг до 40 мг, призначати у вигляді болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.

Набряки при хронічній нирковій недостатності. Натрійуретична дія фуросеміду залежить від певної кількості факторів, включаючи ступінь тяжкості ниркової недостатності та баланс натрію. Таким чином, неможливо точно передбачити ефективність дози. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю слід обережно титрувати дозу для забезпечення поступової початкової втрати рідини.

У разі внутрішньовенного введення дозу фуросеміду можна визначати таким чином: лікування розпочинається з введення безперервної внутрішньовенної інфузії 0,1 мг протягом 1 хвилини, потім швидкість введення інфузії збільшується кожні півгодини залежно від відповіді пацієнта.

При гострій нирковій недостатності, перед тим як розпочати застосування фуросеміду, слід компенсувати гіповолемію, артеріальну гіпотензію та суттєвий електролітний та кислотно-лужний дисбаланс.

Рекомендується якомога швидше перейти від внутрішньовенного введення до перорального прийому.

Раствор Фуросемид

Рекомендована початкова доза становить 40 мг, призначати у вигляді внутрішньовенної ін’єкції. Якщо призначення даної дози не призводить до бажаного збільшення виведення рідини, фуросемід можна призначати у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії, розпочинаючи з введення від 50 мг до 100 мг лікарського засобу за 1 годину.

Набряки при захворюваннях печінки. Фуросемід призначати як доповнення до терапії антагоністами альдостерону у випадках, коли застосування лише антагоністів альдостерону є недостатнім. Для запобігання ускладнень, таких як ортостатична гіпотензія або порушення електролітного та кислотно-лужного балансу, дозу слід обережно титрувати, щоб забезпечити поступову початкову втрату рідини.

Гіпертензивний криз. Рекомендовану початкову дозу від 20 мг до 40 мг призначати у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу залежно від терапевтичної відповіді пацієнта.

Підтримка форсованого діурезу у випадку отруєння. Фуросемід призначати внутрішньовенно додатково до введення інфузій електролітних розчинів. Доза залежить від терапевтичної відповіді на фуросемід. Втрату рідини та електролітів слід регулювати до ініціювання та під час лікування. У разі отруєння кислотними або лужними речовинами виведення рідини можна прискорити шляхом алкалізації або окислення сечі відповідно.

Рекомендована початкова доза становить від 20 мг до 40 мг та призначається внутрішньовенно.

ПОДРОБНОСТИ:   Домперидон – инструкция по применению, показания, дозы

Спеціальні рекомендації щодо застосування.

Внутрішньовенна ін’єкція/інфузія: у разі внутрішньовенного введення фуросемід слід призначати у вигляді повільної ін’єкції або інфузії зі швидкістю не більше 4 мг за 1 хвилину. Пацієнтам із вираженими порушеннями функції печінки (креатинін сироватки крові > 5 мг/дл) рекомендується вводити інфузію зі швидкістю не більше 2,5 мг за 1 хвилину.

Внутрішньом’язова ін’єкція: призначення препарату у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції слід обмежувати лише винятковими випадками, коли недоцільний прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення. Слід взяти до уваги, що спосіб введення фуросеміду у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції не показаний для лікування гострих станів, таких як набряк легенів.

Уколы и таблетки Фуросемид: инструкция, цены и отзывы

Інфузію фуросеміду не слід здійснювати разом з іншими лікарськими засобами!

Фуросемід є розчином з рівнем рН приблизно 9, що не має буферної ємності. Таким чином, активний компонент може випасти в осад при значеннях рівня рН нижче 7. У випадку розведення розчину слід звернути увагу на забезпечення рівня рН розведеного розчину у межах від слабко лужного до нейтрального.

0,9 % розчин натрію хлориду можна застосовувати як розчинник. Рекомендується застосовувати розведені розчини якомога швидше.

Побочные эффекты

Как и любое лекарственное средство, Фуросемид способен вызывать побочные реакции у больных. Список выглядит следующим образом:

  • снижение артериального давления;
  • нарушение сердечного ритма, увеличение частоты сокращений;
  • головокружения и головные боли, снижение чувствительности, общая слабость, апатичное состояние;
  • в редких ситуациях может наблюдаться снижение слуха и зрения;
  • тошнота, рвота, отсутствие аппетита, сухость в полости рта, нарушение стула, желтуха;
  • аллергические реакции различной степени выраженности;
  • задержка мочи;
  • нарушение обмена мочевой кислоты, глюкозы, холестерина;
  • в общем анализе крови может диагностироваться снижение уровня гемоглобина, эритроцитов и тромбоцитов;
  • нарушение водно-электролитного баланса.

В редких случаях у больных появляются жалобы на слабость и судороги в мышцах, увеличение густоты крови, накопление кальция в тканях почек.

Условия и срок хранения

По показаниям Фуросемид отпускается из аптек по врачебному назначению. Срок хранения – до трех лет.

Фуросемид в ампулах нужно хранить в том месте, куда не проникает свет и температура которого не превышает 25 градусов. Важно следить за тем, чтобы доступа к препарату не было у детей. При выполнении данных условия срок хранения лекарства составляет 2 года.

В сухом, защищенном от света месте, при температуре ниже 25 °C.

Хранить в недоступном для детей месте.

2 года.

Не применять по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Средняя цена в аптеках

Стоимость упаковки 50 таблеток 40 мг обычно составляет около 25 рублей. Примерно столько же стоит упаковка ампул 1% объемом 2 мл в количестве 10 штук.

Фуросемид характеризуется доступной стоимостью. Упаковка содержит 10 ампул, за которые следует выложить от 18 до 30 российских рублей. Как видно, цена за такое эффективное средство крайне демократичная.

Средняя цена Фуросемид (таблетки 40 мг № 50) в Москве составляет 25 рублей.

Отеки

По показаниям лекарство отпускается из аптек по врачебному назначению, по рецепту. Срок хранения – до трех лет.

Передозування

Симптоми: клінічна картина гострого або хронічного передозування залежить головним чином від ступеня та наслідків втрати електролітів і рідини та включає такі ознаки як гіповолемія, зневоднення організму, гемоконцентрація, серцеві аритмії (включаючи AV-блокаду та фібриляцію шлуночків). До симптомів цих порушень належать тяжка артеріальна гіпотензія (що прогресує до шоку), гостра ниркова недостатність, тромбоз, марення, периферичний параліч, апатія та сплутаність свідомості.

Лікування: специфічних антидотів фуросеміду немає. Терапія симптоматична.

Отзывы врачей

Недорогое и эффективное средство! Случается скачок давления, появляются отеки и даже при похмелье — принимаю Фуросемид (предпочитаю таблетки). И проблемы через два часа как не бывало.

Геннадий, 37 лет, Тамбов

Фуросемид хорош как временное решение вопроса. Здесь главное — не стать фуросемидозависимым!

Антон, 38 лет, Кирсанов

Препарат используется врачами большого количества специальностей. В основном, это урологи, кардиологи, реаниматологи.

Мнение пациентов

Отзывы о растворе Фуросемид от больных также практически всегда носят положительный характер.

Пациентам важно знать, для чего необходим Фуросемид в инъекциях, как правильно его использовать.

При наличии показаний для применения необходимо посетить врача, который проведет обследование и назначит средство по правильной схеме. Фуросемид в ампулах результативен, быстро действует и имеет доступную стоимость.

Упаковка

Фуросемид амппулы

По 2 мл в ампулах № 10 у пачці; № 10, № 5х2 у блістерах у пачці.

В России практикуется выпуск этого лекарства в двух вариантах: в виде таблеток (для перорального приема) и ампул (используется как раствор для внутривенного и внутримышечного введения).

Таблетки

Таблетки плоскоцилиндрической формы с фаской по центру, белого цвета, с легким коричневатым оттенком. Действующее вещество — фуросемид (40 мг), содержатся и вспомогательные вещества. Упаковка бывает двух видов:

  • 2 пластины по 25 таблеток;
  • 5 пластин по 10 таблеток.

Пластины вместе с инструкцией помещены в картонную коробку.

Ампулы

Ампулы представляют собой стеклянный герметично запечатанный флакон, заполненный бесцветным (иногда светло-желтым) раствором. Объем флакона — 2 мл. Основное активное вещество — фуросемид (20 мг), содержатся и дополнительные вещества. Ампулы по 10 штук упакованы в контурные ячейки, вместе с бумажным вкладышем помещены в картонную упаковку.

Adblock detector